Напевне, кожного з батьків, дітей яких направили до корекційних групи хвилюють питання: «Чому мою дитини направили до такої групи? Чим вона відрізняється від звичайної та чим там будуть займатися з моєю дитиною?» Спробуємо хоч трохи прояснити ці питання і допомогти вам розібратися.

Часто батьки не надають значення тому, що їх дитина пізніше, ніж у нормі почала сидіти, ходити, пізніше почав діяти з іграшками, предметами або взагалі не проявляє до них інтерес, а помічають, коли з'являються вторинні відхилення - це затримка або порушення мовленнєвого розвитку.

Підвищена збудливість, нестійкість уваги, швидка стомлюваність спочатку проявляється на поведінковому рівні і лише згодом - при виконанні завдань навчального плану. Багато з вас на це звернули увагу самі, іншим вказали фахівці. Деякі з вас знають і причини цих відхилень. Відхилення можуть бути вродженими чи набутими, це може бути різна патологія під час вагітності, складні пологи або хвороби, перенесені дитиною в ранньому віці до двох років, які вплинули на розвиток її мозкових структур.

Серйозні причини викликають стійке органічне ураження кори головного мозку, результатом якого може бути розумова відсталість від легкої форми до важкої і глибокої: імбецильності і ідіотії.

МЕНШ грубі причини, що впливають на організм дитини, викликають затримку, яка пов'язана просто з уповільненим темпом дозрівання мозкових структур і відставання від норми тут відбувається на 1-2 роки. Це часто хворіють діти, діти з дефіцитом уваги та гіперактивні.

Характерною рисою є підвищена виснаженість довільної уваги, недостатня швидкість запам'ятовування та обробка інформації, несформованість розумових операцій, вони не втомлюються в грі, але вкрай непродуктивні в процесі занять. І відрізняє цих дітей від інших різна здатність до навчання. Ось для таких дітей і потрібна корекційна група. Що ж це таке?

Робота в корекційних групах зводиться не тільки на заповнення пробілів знань, але й направлена на формування вищих психічних функцій, таких як сприйняття, увага, пам’ять, мислення та мовлення.

В цих групах до 10-12 дітей та працюють різні спеціалісти: дефектолог, психолог, логопед, вихователі. Тут більше можливостей приділити увагу дитині, ніж у звичайній групі, де 25-30 дітей.

Новеньким дітям дається час на адаптацію і цілий місяць на первинну діагностику. При діагностиці головне виявити рівень розвитку дитини (що він може, а що не може), рівень, який можна зафіксувати як стартовий, від якого відштовхується дефектолог, коли створює свої плани. Обстежує вищі психічні функції, що збережено, а що порушено. І обов’язково вплив емоційно – вольової сфери на розвиток дитини, чи є порушення нейродинаміки, психоподібний стан. Так як у нас в першу чергу навчальний заклад потрібно зясувати чи не буде стан дитини заважати корекційній роботі інших дітей.

Діагностика – це не іспит знань дитини, головне для дефектолога не кінцевий результат, а процес виконання, допомогу яку дитина отримує, тобто її здатність до навчання (скільки разів необхідно йому пояснювати один і той же матеріал). Базою для навчання є інтерес, наскільки цей інтерес стійкий, відношення дитини до завдання, розуміння інструкції, як дитина контролює себе, виправляє свої помилки, як вона переносить засвоєні знання у нові умови.

Якщо дитина не проявляє інтерес або запам’ятовує матеріал фрагментарно, швидко забуває, тоді і динаміка розвитку буде слабкою або її не буде взагалі. Таким чином багато в корекційному навчанні залежить від самої дитини, від того – вражені чи просто повільно дозрівають клітини його головного мозку.

 Після діагностики складається індивідуальна  корекційна програма, по якій будуть займатися з дитиною весь навчальний рік у міру її виконання. При корекційній роботі дитині деталізують матеріал, тобто розкладають по поличках, підносять невеликими порціями, часто його повторюють до повного засвоєння. У багатьох дітей порушена увага, тому проводиться часта зміна видів діяльності. Ось цим усім і відрізняється робота корекційних груп від масових.

Заняття такі ж, як і в масових групах, відрізняється тільки індивідуальною роботою дефектолога і роботою в підгрупах, приблизно по 5-6 дітей. Вихователь проводить заняття по зображувальній діяльності (це малювання, аплікація, ліплення), також проводить заняття по ознайомленню з навколишнім та з різних видів ігор.

Дефектолог проводить заняття з математики, розвитку мовлення, навчання грамоті і індивідуальні заняття за корекційним програмами. Сюди входить закріплення матеріалу, яке дається на підгрупових заняттях і формування вищих психічних функцій, про які ми вже говорили. Побудова програм здійснюється по спіралі: на кожному наступному етапі дається один і той же матеріал, тільки ускладнюються завдання роботи. Якщо дитина не засвоює матеріал навіть чисто механічно, то цим займатися можуть і цілий рік, до повного його засвоєння або не засвоєння, тоді, звичайно, робляться дуже невтішні висновки.

Компенсація порушень в пізнавальній і емоційно - вольовій сферах можлива тільки при спільній роботі педагогів і батьків. Дефектолог проводить консультації для батьків з будь-якого питання, роз'яснює, як правильно з дітьми закріплювати отриманні знання і навички. Може показати, як це робиться на практиці, які треба ставити питання і що від дитини вимагати.

Головним є своєчасне забезпечення корекційно – педагогічної допомоги, яка направлена на подолання наявних недоліків, тісна співпраця педагогів та батьків допоможуть нашим дітям подолати відхилення у розвитку та успішно підготуватися до навчання у школі.